Угода про партнерство і співробітництво між
Україною і Європейськими Співтовариствами та їх
державами-членами
Україною і Європейськими Співтовариствами та їх
державами-членами
{ Угоду ратифіковано Законом N 237/94-ВР ( 237/94-ВР ) від 10.11.94 }
Стаття 50
1. Дотримуючись положень цієї статті, а також Додатка III, Україна продовжить удосконалювати захист прав на інтелектуальну власність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою, забезпечити рівень захисту, аналогічний до існуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав.
2. До кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою Україна приєднається до багатосторонніх конвенцій про права на інтелектуальну власність, зазначених в пункті 1 Додатка III, сторонами яких є держави-члени Співтовариства або які де-факто в них застосовуються згідно з відповідними положеннями цих конвенцій.
Додаток III
Конвенції про інтелектуальну власність (стаття 50)
1. Пункт 2 статті 50 стосується таких багатосторонніх конвенцій:
- Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризький акт, 1971 рік);
- Міжнародна конвенція про охорону прав акторів-виконавців, виробників фонограм і органів радіомовлення (Рим, 1961 рік);
- Протокол до Мадрідської угоди про міжнародну реєстрацію торгових знаків (Мадрід, 1989 рік);
- Німецька угода про міжнародну класифікацію виробів та послуг для цілей реєстрації знаків (Женева 1977 рік, з поправками, внесеними в 1979);
- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентних процедур (1977 рік із змінами, внесеними в 1980 році);
- Міжнародна конвенція про захист нових сортів рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 рік).
2. Україна робить все можливе для приєднання без необґрунтованої затримки до Женевського акта 1991 року, до Міжнародної конвенції про захист нових сортів рослин (UPOV).
3. Рада з питань співробітництва може рекомендувати, щоб пункт 2 статті 50 застосовувався до інших багатосторонніх конвенцій. При виникненні проблем у галузі інтелектуальної власності, що впливають на умови торгівлі, на вимогу будь-якої сторони проводяться негайні консультації з метою досягнення взаємоприйнятних рішень.
4. Сторони підтверджують те велике значення, якого вони надають зобов'язанням, що випливають з таких багатосторонніх конвенцій:
- Паризька конвенція про охорону промислової власності (Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979 році);
- Мадрідська угода про міжнародну реєстрацію торгових знаків (Стокгольмський акт, 1967 рік, з поправками, внесеними в 1979 році);
- Договір про патентне співробітництво (Вашінгтон, 1970 рік, з поправками, внесеними в 1979 і 1984 роках).
5. З набуттям чинності цією Угодою Україна надає компаніям Співтовариства та його громадянам режим стосовно визнання і захисту інтелектуальної власності не менш сприятливий, ніж той, що надається нею будь-якій третій країні за двосторонніми угодами.
6. Положення пункту 5 не поширюються на пільги, що надаються Україною будь-якій третій країні на засадах взаємності, та на пільги, що надаються Україною іншій державі колишнього СРСР.
